МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра охорони праці
РОЗРАХУНКОВА РОБОТА № 1
з курсу «Охорона праці»
на тему:
«Дослідження і розрахунок природного та штучного освітлення»
Мета роботи: ознайомитись з методами дослідження природного та штучного освітлення приміщень та робочих місць, виконати орієнтовний розрахунок освітленості.
Теоретичні відомості
Залежно від джерела світла освітлення поділяється на природне, штучне та суміщене. Природне освітлення має велике гігієнічне та психологічне значення для людини, створює для людини відчуття безпосереднього зв’язку з навколишньою природою, сприятливо впливає на фізіологічні процеси, обмін речовин, обеззаражує повітря, очищає його від збудників багатьох захворювань. Штучне освітлення передбачається в приміщенні з недостатнім природним освітленням або для освітлення в ті години доби, коли природне світло відсутнє. Суміщене освітлення - освітлення, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.
Природне освітлення. Природне освітлення непостійне впродовж дня, тому його кількісна оцінка проводиться за відносними показниками – коефіцієнтом природного освітлення (КПО):
(1)
де Евн – освітленість у даній точці всередині приміщення, що створюється безпосереднім чи відбитим світлом неба;
Езовн – освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу.
Нормоване значення КПО визначається “Будівельними нормами і правилами” (СНиП ІІ-4-79). В основі визначення КПО покладено розмір об’єкта розпізнавання, під яким розуміють предмет, що розглядається або ж його частину, а також дефект який потрібно виявити.
Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів (вікон, ліхтарів) відповідного до нормованого значення КПО.
Розрахунок площі вікон при боковому освітленні проводиться за допомогою наступного співвідношення:
, (2)
де Sв – площа вікон;
Sп – площа підлоги приміщення;
ен – нормоване значення КПО;
kз – коефіцієнт запасу;
(в – світлова характеристика вікон;
kбуд – коефіцієнт, що враховує затінення вікон протилежними будівлями;
(з – загальний коефіцієнт світлопропускання;
r – коефіцієнт, що враховує підвищення КПО завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення та поверхневого шару, що прилягає до будівлі (земля, трава тощо).
Штучне освітлення. Для розрахунку штучного освітлення використовують, в основному три методи: світлового потоку (коефіцієнта використання), точковий та питомої потужності.
Метод світлового потоку призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь. Цей метод дозволяє врахувати як прямий світловий потік, так і відбитий від стін та стелі. Світловий потік лампи Фл визначають за формулою:
Фл = ESkзZ / Nn(, (3)
де Е – нормована освітленість, лк;
S – площа освітлювального приміщення, м2;
Kз – коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітле
ється за світлотехнічними таблицями залежно від показника приміщення і , коефіцієнтів відбиття стін та стелі. Показник приміщення і знаходять за формулою:
i = ab / hp (a+b), (4)
де a і b – довжина і ширина приміщення, м;
hp – висота світильника над робочою поверхнею, м.
Метод питомої потужності вважається найбільш простим, однак і найменш точним, тому його застосовують лише при наближених розрахунках. Цей метод дозволяє визначити потужність кожного світильника (лампи) Рсв для створення в приміщенні нормованої освітленості:
Рсв = рS / N, (5)
де р – питома потужність, Вт/м2 (приймається за довідниками для приміщень даної галузі);
S – площа приміщення, м2;
N – кількість світильників у приміщенні.
Розрахунок штучного освітлення
Вихідні дані:
довжина приміщення А = 7 м, ширина (глибина) В ...